line

ZSU

karmy

bezviz

 

USPP

Ukrainian English French German Italian Russian

Статті

Передноворічне інтерв’ю з головою райдержадміністрації Масельським С.І.

IMG 1801Степан Масельський: «Я не пророк, та все ж упевнений, що на своєму віку ми ще побачимо оновлену Україну і поживемо в ній».

 

У переддень Нового року вже став звичним діалог з головою Балаклійської районної державної адміністрації.

 

 

 

— Степане Івановичу, змінимо усталену схему побудови новорічного інтерв’ю і, зазвичай, останнє його запитання зробимо першим. З огляду на соціально-економічні підсумки роботи району в 2014-му, яким Ви бачите рік наступний?

 

— Ми всі живемо в стані тривожного очікування. Не можна бути збайдужіло-спокійним, коли в прикордонних з нами областях не припиняються військові дії. Під їхнім впливом соціально-економічні показники відійшли на другий план. Сьогодні, щоб говорити про майбутнє, навіть зовсім близьке, як ніколи, потрібен мир. Усі негаразди, які ми наразі маємо, – відчутне підвищення плати за комунальні послуги, низький рівень середньої заробітної плати, високі, як для середньостатичного українця, ціни на товари та послуги – витікають саме з цієї глобальної проблеми. Нелегко знайти підстави для оптимізму, і все ж вони є. Ніхто з нас не склав рук. Район працює, хай і не сповна використовуючи свої промислові потужності, бо на те є об’єктивні, незалежні від нас причини. Сподіваюсь, що будемо з хлібом, адже під озимими зайнято 35 тис. га. Якщо не підведе погода, варто очікувати на непоганий урожай. Ще раз хочу наголосити, що першоосновою, підґрунтям для здійснення наших планів, для нашого вільного упевненого руху вперед є мир. Стабілізується ситуація в державі, все устаткується і на місцях.

 

— Рік, що минає, був складним як у політичному, так і в економічному сенсах. Для Вас він теж став переломним, оскільки Ви очолили район. У чому Ви черпаєте сили, щоб утримувати стабільність на Балаклійщині в такий відповідальний період?

 

— Уже не вперше мені доводиться обіймати цю посаду, отже, я в цьому ділі не новачок. До того ж, я пересів у крісло голови райдержадміністрації з крісла голови районної ради. Тож довго в курс справ входити не довелось. А щодо відповідального періоду, то скажу так: потрібно щось робити, робити позитивне і перспективне. Виправдати бездіяльність набагато легше, ніж подолати бодай одну з назрілих проблем. Саме життя вимагає упевненого поступу вперед. Візьмемо один, але показовий приклад: відкриття Центру з надання адміністративних послуг. Відкривши його, ми подолали тісняву, незручності, зробили цивілізований крок назустріч усім тим, хто звертається за наданням цих послуг. Додамо до цього капітальний і поточний ремонти на різних об’єктах соцкультпобуту району, і не тільки. Все це тримає на плаву, як і усвідомлення того, що нам таки вдалося зберегти стабільність.

Я пишаюсь своїми земляками — поміркованими, розсудливими і терплячими, які не піддалися на провокації реакційних сил, а такі інциденти були, і з розумною наполегливістю долають складні проблеми сьогодення. Що наснажує? Швидше, хто. Звичайно, дружина, діти. Вони з розумінням ставляться до мене, навіть якщо я не в гуморі, навіть якщо довго затримуюсь на роботі. Вони вибачають мені, оскільки усвідомлюють, який вантаж відповідальності мені доводиться нести.

 

— Сьогодні популярним є гасло «Україна – аграрна країна», але і в сільському господарстві не обійтися без енергоносіїв, не кажучи вже про промислові підприємства, діяльність яких напряму залежить від ціни на них. Що Ви можете сказати про роботу промислових підприємств?

 

— Вони сьогодні працюють, якщо можна так висловитись, за половинчастим графіком. На «Євроцементі» простоює кар’єр, бездіяльними залишаються печі обпалювання, бо клінкер завозився з Росії. І очікувати на дешеві енергоносії не варто. Потрібно шукати альтернативу енергозатратному виробництву. За цим майбутнє. Встановлення лише одного модернового обладнання в котельні по вул. Леніна дало економії 320 тис. м3 газу. Вдумайтесь у цю цифру! Витрати на його придбання в розмірі 900 тис. грн. окупляться вже за один опалювальний сезон. Саме життя змушує нас шукати вихід – переходити, наприклад, на пелетне паливо. З часом, і я певний у цьому, виокремиться галузь економіки, яка займатиметься пошуком і впровадженням альтернативних джерел енергії, а це нові робочі місця, податки, наповнення бюджету.

 

— Степане Івановичу, Ви цивільна людина, адміністративний керівник, і все ж не можете не розмірковувати, як і чим завершиться ситуація на Сході. Ваше особисте бачення її розв’язання?

 

— Корінь зла – за межами України. Якщо припиняться втручання ззовні, мир настане дуже швидко. Корінь зла, ще раз підкреслюю, у нездорових амбіціях зовнішніх політиків. Уся ця кривава п’єса розігрується за їхнім сценарієм, а звичайні росіяни такі ж люди, як і ми. Між тим, тому, хто розігрує цей сценарій, вдалося вбити чималий клин між нашими народами. Це моя особиста точка зору.

 

Прийнято державний бюджет на 2015 рік. Ми всі сподіваємось на обіцяне реформування в бюджетній, податковій, інших сферах, сподіваємось, що життя в Україні, хай і поступово, тяжітиме до стабільності, до цивілізованих його форм, що жити стане легше.

 

— Польща, де мені неодноразово доводилось бувати, сьогодні є демонстрантом тієї суспільної моделі, на яку ми очікуємо. Цей шлях для поляків теж був тернистим. Ні, багатими вони всі, як дехто думає, не стали, але всі отримали рівність перед законом, захищеність від злочинних посягань і сваволі чиновників. Вони живуть спокійним, розміреним життям. У них є найголовніше – стабільність, чого так бракує нам. Вони навчились жити цивілізовано. Наведу такий приклад: кожен поляк, незалежно від свого соціального статусу, перейшовши проїжджу частину на червоне світло, викладе за це з власної кишені 150 злотих, що дорівнює нашим 450 гривням. Я не пророк, та все ж упевнений, що на своєму віку ми ще побачимо оновлену Україну і поживемо в ній. Ми, українці, стали іншими.

 

— Степане Івановичу, Новий рік уже стукає в двері. Які традиції святкування Новоріччя Ви винесли з дитинства?

 

— Це одне з найрадісніших свят, на яке ми, малеча, завжди чекали з нетерпінням. Заздалегідь обдумувалось бажання, яке обов’язково, крізь дрімоту й сон, які норовили нас укласти в ліжко, загадувалось під бій курантів. Збувалось? Напевно, бо бажання були невибагливими. Це сьогодні доводиться голову «поламати», щоб догодити своїм домашнім чимось незвичайним. Родом я з Кіровоградщини, де прийнято засівати не на старий, а на Новий рік. І я засівав «і житом, і пшеницею, і всякою пашницею», за що був віддячений і солодощами, і грошима. Маючи від урочисто-святкових відвідин родичів, сусідів, знайомих червінця-півтора, почувався багачем. Утім, навіть не в цьому суть, а в обміні хорошим святковим настроєм, якого сьогодні так не вистачає. Вперше на своєму віку я зустрічаю Новий рік з тривогою в душі, а так хочеться обмінятись добрими словами, гарними передчуттями, щасливими сподіваннями.

Дорогі мої земляки, зичу вам, передусім, миру, здоров’я, родинної злагоди, достатку. Хай 2015-й стане віщуном нашого спільного благополуччя. Зі святом!

 

— Спасибі за розмову.

 

 

__________________

Сьогодні в Україні

Радіо Балаклії

Календар новин

<< < червня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 29 30    

gds inform

DPI inform

public inf

nadu
 

drv

minreg

agroHODA

nalog

balrada

gorsovet

Vistibal